У Кривому Розі триває громадське обговорення проєкту нового Статуту територіальної громади, який може суттєво змінити механізми участі мешканців у місцевому самоврядуванні. Однією з найбільш дискусійних норм стало збільшення кількості голосів, необхідних для розгляду електронної петиції міською радою, – із 1000 до 3000. На тлі війни, скорочення населення міста та попередніх резонансних петицій така ініціатива викликає чимало запитань щодо відкритості місцевої влади.
Секретар Криворізької міської ради Юрій Вілкул, який тимчасово виконує повноваження міського голови, ініціював підготовку нової редакції Статуту Криворізької міської територіальної громади. Робоча група провела лише два засідання, після чого документ винесли на громадське обговорення.
Поріг для петицій хочуть збільшити утричі
Проєктом Статуту пропонується встановити нові вимоги до електронних петицій. Якщо зараз для розгляду питання Криворізькою міською радою достатньо зібрати 1000 підписів, то нова редакція документа передбачає вже 3000 голосів, а для районних у місті рад – 2000 голосів.
Формально закон дозволяє органам місцевого самоврядування самостійно визначати необхідну кількість підписів. Закон України «Про звернення громадян» встановлює лише мінімальний поріг, а не максимальний.
Чому ця норма викликає дискусію
Саме чинний поріг у 1000 голосів дозволив мешканцям Кривого Рогу ініціювати низку резонансних петицій. Серед них – звернення проти підвищення тарифів на воду та водовідведення, а також петиція щодо відставки керівника КП «Кривбасводоканал». Ці ініціативи отримали широкий суспільний резонанс і стали предметом активного громадського обговорення.
Водночас пропозиція підвищити необхідну кількість голосів з’явилася після судового рішення, яким було визнано протиправним блокування електронних петицій на етапі модерації профільною депутатською комісією.
Аналітика: чи відповідає новий поріг сучасним реаліям?
Найбільше запитань викликає саме обґрунтованість збільшення порогу підтримки.
Поточний показник у 1000 голосів свого часу розраховувався відповідно до чисельності населення Кривого Рогу як міста-півмільйонника. Проте після початку повномасштабного вторгнення Росії демографічна ситуація суттєво змінилася. Частина мешканців виїхала за кордон або до інших регіонів України, що фактично зменшило кількість людей, які реально проживають у громаді та можуть брати участь у місцевому самоврядуванні.
За таких умов збільшення необхідної кількості голосів не має очевидного демографічного обґрунтування. Навпаки, коли кількість активних мешканців стала меншою, підвищення порогу робить механізм електронних петицій менш доступним.
Фактично для громадських ініціатив збір 3000 підписів стане значно складнішим завданням. Без значної інформаційної підтримки або масштабної медійної кампанії багато суспільно важливих питань можуть так і не дійти до розгляду депутатами.
Саме тому запропоновані зміни можуть сприйматися як крок до подальшого обмеження можливостей громадян впливати на рішення місцевої влади. Один із ключових інструментів електронної демократії ризикує стати менш ефективним, а діалог між владою та громадою — складнішим.
Чи можна вплинути на рішення
Проєкт Статуту наразі перебуває на стадії громадського обговорення.
До 14 серпня 2026 року мешканці можуть подати свої письмові пропозиції та зауваження до документа. Також міська влада має провести громадські слухання у кожному районі Кривого Рогу, під час яких жителі зможуть висловити свою позицію щодо запропонованих змін.
Саме цей етап стане можливістю для громади вплинути на остаточну редакцію Статуту та висловити своє бачення того, якими мають бути механізми участі мешканців у житті міста.
Висновок
Електронні петиції є одним із небагатьох інструментів прямої демократії, який дозволяє громадянам офіційно порушувати важливі для міста питання. Тому будь-які зміни правил їх подання повинні бути максимально виваженими та відповідати реальній чисельності громади.
На тлі скорочення населення Кривого Рогу через наслідки повномасштабної війни збільшення порогу підтримки з 1000 до 3000 голосів виглядає суперечливим рішенням. Для багатьох мешканців це може означати не розширення можливостей участі в управлінні містом, а навпаки — ще більшу закритість влади та ускладнення доступу громади до механізмів впливу на діяльність міської ради.
